Загалом втома – це захисний механізм, що вказує на потребу організму у відпочинку. А от синдром хронічної втоми (СХВ) – це патологічний це стан, що супроводжується перманентною втомлюваністю й виникає через особливості генетики, рівень імунітету, а також вплив інфекцій та психоемоційних факторів.
Виникнення і перебіг захворювання
Зазвичай у групі ризику перебувають молоді активні люди віком 20-40 років. Основні чинники – дисбаланс хімічних елементів, що виробляються в гіпоталамусі, гіпофізі і наднирниках, а також низький рівень дофаміну і серотоніну.
СХВ протікає у 3 стадіях.
На продромальній стадії людина відчуває емоційне та фізичне виснаження, при цьому зміни способу життя швидко повертають пацієнта до нормального стану.
Гостру фазу характеризує непереносимість будь-яких навантажень, зниження активності, депресія, панічні напади.
При стадії відновлення хворий намагається повернутися до звичних справ, при цьому продовжуючи відчувати втому.
Симптоми синдрому хронічної втоми
Якщо протягом місяця ви спостерігаєте наступні ознаки, що не минають навіть після вихідних, це привід записатися до невролога (невропатолога):
постійний біль у суглобах і м’язах без видимої причини;
тремор кінцівок;
головний біль і порушення сну;
постійна слабкість;
втрата інтересу до життя і активностей;
апатія, плаксивість;
дратівливість;
погіршення концентрації і пам’яті.
Причини синдрому хронічної втоми
Не слід вважати, що даний синдром провокують лише психоемоційні перевантаження і надмірна фізична і розумова праця.
Серед причин виникнення СХВ виділяють такі:
Без лікування СХВ псує життя людини, знижує працездатність, провокує депресії й тяжкі психічні розлади. Але прогноз одужання – цілком позитивний при вчасному початку лікування.
Діагностика синдрому хронічної втоми
Часто з’ясування діагнозу ускладняється дуже різноманітною симптоматикою, тому невролог (невропатолог) проводить співбесіду з пацієнтом і призначає ретельне обстеження, щоб виключити наявність органічних порушень роботи органів:
Іноді невролог (невропатолог) призначає консультацію кардіолога, ендокринолога, психотерапевта та ін. спеціалістів. Після цього ставить точний діагноз і призначає найбільш ефективне та безпечне лікування.
Лікувальні методи
Усунення синдрому хронічної втоми проходить комплексно. Важливо мінімізувати ознаки і вилікувати саму причину захворювання.
Залежно від причини виникнення СХВ призначають наступну медикаментозну терапію:
Корисні фізіотерапевтичні процедури, зокрема масажі, мануальні сеанси, пресотерапія, карбоксітерапія та пневмомассаж. Хворим з психогенним походженням та ускладненнями СХВ у формі депресії, панічних станів і т. д. показаний курс психотерапії та реабілітації.
Позитивну динаміку констатують, як тільки пацієнт перестає відчувати втому та ін. виражені ознаки патології.
Профілактика СХВ
Щоб уникнути повторень хвороби, важливі контрольні огляди у лікаря, а також повноцінний сон протягом 7–8 годин, фізична активність, піші прогулянки, перебування на свіжому повітрі, оптимальний графік праці і відпочинку, збалансоване харчування, загартування і та ін. способи зміцнення імунітету.
Будьте уважні до емоційного стану, приділяйте час собі, достатньо відпочивайте і займайтесь тим, що приносить задоволення. А при ознаках синдрому хронічної втоми не чекайте, поки хвороба перейде у тяжку стадію, а зверніться до невролога (невропатолога) медичного центру «Оксфорд Медікал» у Хмельницькому за кваліфікованою допомогою.