УЗД шлунку

До недавнього часу для діагностики шлунково-кишкових розладів використовувалися лише інвазійні методи обстежень (наприклад, гастроскопія) або магніт-резонансна чи комп’ютерна томографія, які наносили організму великої шкоди. Сьогодні ж завдяки розвитку науки та медицини сучасні апарати для ультразвукової діагностики спроможні оцінити стан шлунку не гірше, ніж ендоскопи! 

УЗД-обстеження шлунку – це надзвичайно інформативний, безпечний та доступний метод діагностики, який застосовують при численних хворобах шлункового-кишкового тракту.

Призначити УЗД шлунку може гастроентеролог або лікар загальної практики. Якщо під час збору анамнезу у пацієнта виявляються такі скарги, як біль в шлунку, нудота, постійний або періодичний метеоризм, неприємний запах з рота, тяжкість після їжі, відчуття здуття та переповненості в шлунку, спастичні болі в районі кишківника, запори або діареї, лікар-гастроентеролог може направити пацієнта на УЗД та ряд додаткових обстежень.

УЗ-діагностику призначають і під час профілактичного огляду або при підготовці до оперативного втручання або взяття біопсії (матеріалу зі слизової шлунку). Таке обстеження полегшує процедуру для хірурга, попереджає його про можливі ускладнення під час процедури та вказує на локалізацію уражених ділянок.

Завдяки отриманим під час УЗД шлунку даним гастроентеролог може виявити такі захворювання:

• рефлюкс езофагіт – стан, коли вміст шлунку частково закидається у стравохід;

• дуоденогастральний рефлюкс – явище, яке супроводжується потраплянням у шлунок вмісту дванадцятипалої кишки;

• поява поліпів;

• потовщення стінок шлунку;

• гастрит – запалення слизової оболонки;

• пептична виразка дванадцятипалої кишки та шлунку;

• гастроптоз – опущення шлунку;

• запалення слизової оболонки стравоходу (езофагіт);

• зниження моторики шлунку та шлунково-кишкового тракту;

• злоякісні та доброякісні утворення (характер утворення можна визначити лише завдяки біопсії та гістологічному і цитологічному аналізам біоматеріалу).

На інформативність УЗ-обстеження надзвичайно сильно впливає правильна підготовка. Вона проводиться в два етапи. Перший етап розпочинається ще за 3–4 дні до призначеного обстеження. В цей період пацієнт має притримуватися дієти, яка зменшує утворення газів та сприяє налагодженню стулу. Саме тому хворий повинен відмовитися від мучних, солодких, копчених та занадто жирних продуктів. Із раціону повинні виключатися газовані напої, алкоголь, кава, сирі овочі та фрукти. 

В цей період рекомендований прийом ферментних препаратів (Панкреатин, Панкреазим, Креон, Мезим-форте і т. д.) та проносних засобів (Дуфалак, Піколакс та ін.), якщо пацієнт страждає на запори. Прийом їжі має бути маленькими порціями, але 4–5 разів на день. Кожного дня необхідно випивати близько 1,5 літри рідини (вода, неміцний чай, супи, легкі бульйони). 

Наступний етап розпочинається в день процедури. Якщо УЗД призначено на ранішній час – категорично заборонено вживати їжу та напої, окрім води. Маленькі та новонароджені діти не повинні їсти за 3–4 години перед процедурою. Якщо ж УЗД призначено на вечірній час, пацієнт має вжити тільки сніданок близько 7:00–8:00. Всі ці дії направлені на те, щоб шлунок та кишківник були повністю порожні, без калових мас та калових утворень. Тільки за цих умов діагност зможе найбільш чітко та правильно оцінити стан шлунково-кишкового тракту пацієнта.

Обстеження проводиться у два етапи. Перший етап полягає в обстеженні шлунку та кишкового тракту класичним методом, коли діагност проводить датчиком апарату по поверхні черевної порожнини (трансабдомінально). Другий етап ще називають водно-сифонною пробою: пацієнт випиває невелику кількість води, в той час як діагност обстежує черевну порожнину. Таким чином, можна прослідкувати рух рідини, можливі застої та проблеми з функціонуванням шлунково-кишкового тракту. 

У медичному центрі «Оксфорд Медікал Хмельницький» можна зробити якісну та швидку УЗ-діагностику шлунку – на сучасній апаратурі, без черг та нервувань. Діагностуйте хворобу вчасно!