Коли обсяг сечі в міхурі досягає певного рівня, м’язи розтягується, подразнюючи рецептори. Вони сповіщають ЦНС, яка дає сигнал про потребу спорожнення. Норма денних походів до туалету – раз у 3 години і раз – вночі.
На частоту сечовипускання впливає об’єм рідини, навантаження, лактація, стан сечовидільних органів, а також синдром гіперреактивного сечового міхура (СГСМ). Це хвороба, що проявляється раптовим позивом до сечовипускання, що важко стримується, супроводжуючись ніктурією або полакіурією. У такому разі радимо негайно звернутися до медичного центру «Оксфорд Медікал» у Хмельницькому.
При наявності цієї проблеми спотворюється імпульс до ЦНС. Перезбудження викликає спастичні скорочення м’язів, а хворий страждає від неконтрольованого сечовипускання.
Причини і симптоми гіперреактивного сечового міхура
Хворобу спричиняють декілька факторів:
розлади і травми органів сечостатевої системи;
пошкодження у спинному мозку;
защемлення нервів у крижовому відділі хребта;
хронічний стрес і психічні розлади.
Ознаки ГСМ – постійні позиви до туалету (понад 8 разів/добу), часті нічні сечовипускання, мимовільне підтікання сечі.
Часто люди замовчують проблему, проте захворювання погіршує якість життя, обмежує соціальну і фізичну активність й завдає психологічного дискомфорту.
Професійний уролог нашого медцентру допоможе позбавитися від захворювання і скоріше повернути радість життя, тож записуйтесь на консультацію в «Оксфорд Медікал» в Хмельницькому для проходження обстеження і ефективного лікування.
Як діагностують захворювання
Спочатку уролог має виключити інші захворювання, що провокують подібні симптоми, зокрема нервове нетримання, інфекції сечовидільної системи, камені, вікові зміни м’язів сфінктера міхура, розлади функції нирок, а також зловживання алкоголем, кавою та безконтрольний прийом окремих медикаментів.
На консультації лікар проведе детальне опитування, жінок за необхідністю додатково направляють на гінекологічний огляд. Також спеціаліст виконує тести Q TIP і PAD – для виявлення нетримання через стрес або слабкість м’язів.
Інформативними є лабораторні аналізи крові та сечі, взяття мазків. Визначити аномалії розвитку, пухлини, травми та інші проблеми допоможе МРТ, КТ, УЗД органів. В більш тяжких випадках необхідна ендоскопія (цистоскопія) та біопсія матеріалу. За результатами уролог підбирає лікувальну тактику.
Особливості неін’єкційного лікування ГСМ
Серед варіантів лікування гіперреактивного сечового міхура застосовують неін’єкційні способи – прийом медикаментів та психотерапію, які мають переваги у відсутності побічної дії.
Корекція стилю життя допоможе мінімізувати симптоми захворювання. В даному випадку лікар рекомендує налагодити питний режим, обмежити вживання кофеїновмісних препаратів, напоїв та інших подразників міхура. Також прописує дієту для профілактики закрепів та покращення здоров’я в цілому й радить відмовитися від паління. Позбавлення зайвої ваги та ожиріння і фізичні вправи, що зміцнюють тазове дно, також мінімізують нетримання.
Фармацевтична підтримка включає прийом антихолінергічних (антимускаринових) препаратів. Вони цілеспрямовано діють на міхур, взаємодіючи з рецепторами, що розташовані в м’язовому шарі детрузора міхура, й викликають гіперрефлексію м’язів.
Серед антимускаринових ліків уролог призначає препарати з оксибутиніном, соліфенацином, толтеродином, фезотеродином, дарифенацином і троспієм. Медикаменти-агоністи адренорецепторів (зокрема мірабегрон) знімають спазм детрузора, щоб утримати сечу.
Щоб повністю усунути гіперактивність міхура, обов’язково зверніться до лікаря медичного центру «Оксфорд Медікал» в Хмельницькому. Фахівець проінформує про фізичні вправи для тазового дна, скоригує харчування і питний режим та призначить необхідні медикаменти.
Не зволікайте з походом до уролога, адже здоров’я сечового міхура – це запорука впевненості і повноцінного життя!
