Аутоімунним тиреоїдитом (АІТ) є хронічне запалення щитовидної залози аутоімунної етіології з поступовим руйнуванням паренхіми залози через прогресуючу лімфоїдну інфільтрацію. Дану патологію також називають тиреоїдитом Хашимото.
Форми патології
Серед основних типів аутоімунного тиреоїдиту виділяють такі:
хронічний – розвивається при сильному зростанні T-лімфоцитів, проявляється гіпотеріоз;
післяпологовий – виникає внаслідок гормональних змін;
безсимптомний – складно виявляється, потребує регулярного нагляду і комплексних обстежень;
цитокін-індукований – виникає через прийом медикаментів при патологіях печінки та захворюваннях крові.
Причини АІТ
Суть хвороби полягає у посиленому синтезі антитіл до клітин щитовидки, що призводить до запалення. Причини цього наступні:
генетика;
надмірний прийом літію та йоду;
травми шиї, пошкодження залози;
вірусні/бактеріальні інфекції;
імунні розлади;
перенесені тиреоїдити;
аутоімунні патології.
Іноді до АІТ призводить вагітність, коли у жінки виробляються антитіла до залози дитини, що можуть «сліпнути» і атакувати щитовидку самої матері. Спадковість є найбільш вірогідною причиною патології, тож за наявності випадків у сімейному анамнезі важливо регулярно обстежуватися, навіть якщо нічого не турбує.
Прояви аутоімунного тиреоїдиту
Ознаки тиреоїдиту пов’язані з розладами роботи щитовидки. Зазвичай симптоматика тут наступна:
За відсутності лікування до АІТ приєднуються інші аутоімунні розлади. До ускладнень відносять: вітиліго, діабет, ураження наднирників, безпліддя та лімфому.
АІТ потребує своєчасної і точної діагностики та грамотного лікування. Тільки так можна уникнути хронічної форми хвороби та її ускладнень. Помітили бодай 2 ознаки? Запишіться на консультацію до лікаря медичного центру «Оксфорд Медікал» у Хмельницькому!
Методи діагностики аутоімунного тиреоїдиту
У більшості пацієнтів АІТ схожий на зоб Хашимото і часто патологію виявляють вже на першому огляді. Проте для уточнення причини і самого діагнозу призначають наступні обстеження:
УЗД щитовидки;
аналіз крові на рівень гормонів;
тести на антитіла;
біопсію для гістології і цитології тканин;
радіоізотопне сканування (за показаннями).
Часто хворому призначають гормонозамісну терапію. Протягом року він приймає ліки, потім препарат відміняють і спостерігають за гормональним фоном. Якщо змін немає, пацієнт потребує звичайного спостереження.
Лікувальні методи
Терапія спрямована на зупинку руйнування тканин, збереження клітин, що вціліли, та усунення ознак.
Ключова роль належить таким методам:
гормонозамісна терапія при ознаках гіпотиреозу – для контролю синтезу гормонів щитовидки;
короткий курс глюкокортикостероїдів;
при гіпертиреозі – бета-блокатори, що знизять ризик серцевих захворювань;
усунення анемії, відновлення водно-електролітного балансу.
Також показані обов’язкові щорічні щеплення проти грипу та ін. вірусних захворювань. При активному запаленні в організмі (при відсутності протипоказань) призначають прийом НПЗП в пігулках або ін’єкціях. Хірургічні методи застосовують, якщо існує ризик онкології органу або при його значному розростанні. Наприклад, при розростанні тканин щитовидки для попередження онкологічного перетворення виконують резекцію залози. У випадку великого зоба та при високому ризику ракової пухлини орган повністю видаляють і призначають довічну гормональну терапію. При цьому, якщо вчасно звернутися до спеціаліста, самопочуття нормалізується протягом кількох тижнів.
Щодо профілактики – вчасно лікуйте патології щитовидки, вживайте йод помірно, гуляйте на свіжому повітрі та захищайтеся від вірусів, а при перших симптомах не самолікуйтеся народними засобами, а записуйтесь на прийом до фахівця нашого медичного центру для комплексної діагностики.
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
