Лікування вузлів щитоподібної залози

Вузли щитовидної залози представляють собою тверді або водянисті ущільнення в залозі. Більшість таких новоутворень не викликають будь-яких ознак у пацієнтів та побоювань у лікарів, і тільки малий відсоток вузликів є онкологічними.

Часто людина може не знати про існування вузла в щитовидці, і виявляють його випадково при діагностиці. При цьому навіть малий вузол має здатність розростатися і з часом ускладнювати дихання і ковтання.

Серед ключових причин виділяють наступні:

• розростання тканин залози (аденома) – не викликає дискомфорту, але деякі новоутворення спричиняють гіпертиреоз;

• кіста – порожнина, заповнена рідиною, виникає через дегенерацію аденоми, часто не становить загрози, але може мати ракові елементи;

• запалення – патологія Хашимото викликає збільшення розміру вузлів;

• зоб багатовузловий – з’являється через йододефіцит та ін. розлади щитовидки;

• ракова пухлина – відрізняється твердим болісним ущільненням. Провокується генетичним фактором або радіаційним опроміненням, потребує ретельної діагностики і часто – видалення.

Більшість новоутворень ніяк себе не проявляють, проте деякі вузли можуть відчуватися при пальпації як припухлість й утруднюють дихання та ковтання.

Часто вузли виробляють зайвий тироксин, що викликає інші симптоми: втрату ваги, пітливість, нервозність, сухість шкірних покривів, тремор, тахікардію, погіршення пам’яті, постійну втому, закрепи та озноб. 

При появі дискомфорту в області шиї, раптової охриплості голосу, утрудненні дихання чи ковтанні – зверніться до лікаря, щоб виключити наявність раку та вилікуватися на ранній стадії.

Першочергова задача – виключити наявність онкології, тому тут важливо пройти комплексну діагностику. Під час огляду лікар просить пацієнта зробити ковтальний рух, що дозволяє намацати вузол. Також фахівець звертає увагу на прояви гіпертиреозу – аритмію і тахікардію, тремор тощо.

Проводиться дослідження функцій залози: призначаються аналізи крові на рівень гормону ТТГ. УЗД щитовидки дає інформацію про структуру залози, розміри та кількості вузлів. Тонкоголкова біопсія виконується для виключення раку, а сканування залози з йодом, що вводять до вени, дозволяє побачити, як доброякісні вузли поглинають більше ізотопу, а холодні (ракові) – менше. 

Стратегія залежить від характеру вузла щитовидки.

Доброякісні вузли лікують наступними методами.

Спостереження у лікаря: передбачає регулярні візити до фахівця, включає огляд і УЗД. При відсутності змін вузла лікування не потрібне. 

Гормонотерапія: призначається, якщо щитовидка не виробляє достатній рівень гормонів.

Радіочастотна абляція: малоінвазивне втручання, що дозволяє виконати деструкцію всіх ділянок вузла спеціальною голкою. Щоб уникнути пошкодження нервів та судин, процедура проходить під контролем УЗД-датчика.

Хірургічне втручання: при доброякісному вузлі операцію роблять, якщо розмір великий і це заважає ковтати, дихати або перетискає судини. Вузли, точне походження яких складно визначити при біопсії, теж видаляють для більш детального вивчення.

Вузли, що провокують гіпертиреоз лікують іншим чином. Коли вузол виробляє надлишок ТТГ, рекомендовано:

• прийом радіоактивного йоду протягом 2–3 місяців;

• антитиреоїдні ліки (слід приймати і суворому дозуванні і під спостереженням лікаря).

Лікування злоякісних вузлів передбачає:

• спостереження: малі пухлини можуть не прогресувати, і за ними регулярно спостерігають через аналізи та УЗД;

• операцію: у тяжких випадках проводять тиреоїдектомією, але сьогодні часто видаляють половину залози і призначають довічну терапію гормонами.

Стежте за своїм здоров’ям, регулярно проходьте обстеження та вчасно звертайтесь до лікаря медичного центру «Оксфорд Медікал» у Хмельницькому при підозрах на появу вузлів в щитовидці для отримання всебічної діагностики та ефективного лікування.