Лікування гаймориту

Запальні захворювання ЛОР-органів (ніс, горло, вуха) мають досить складний характер й протікають максимально дискомфортно для пацієнта. Одним із найрозповсюдженіших захворювань даної категорії є гайморит – запалення придаткових пазух носа. Вони знаходяться по обох сторонах від носа. 

Гайморит – це різновид синуситу, котрий класифікується залежно від місця локалізації, причин виникнення, форми та перебігу. За місцем локалізації розрізняють правосторонній, лівосторонній та двосторонній гайморит. За характером хвороба поділяється на гостру, хронічну або рецидивуючу (яка періодично повторюється). Залежно від форми захворювання існує катаральний та продуктивний гайморит. Лікуванням будь-якого різновиду даного захворювання займається лікар-отоларинголог. 

Зазвичай гайморит викликається проникненням інфекцій та вірусів на тлі послабленого імунітету. Досить часто хвороба починає розвиватися через проблеми із верхньою щелепою, а саме – запалення молярів щелепи.

Окрім цього, провокувати гайморит і його рецидиви можуть наявні хронічні захворювання, що негативно впливають на весь організм в цілому. Особливо часто спричиняють гайморит аденоїди. 

Розпізнати гайморит досить просто, адже його перебіг супроводжується головним болем, підвищенням температури тіла, виділеннями з носу різного кольору (від прозорого до жовто-зеленого) та загальною слабкістю. 

Більш специфічні ознаками гаймориту:

• відчуття болю та тиску в районі очниць (в гайморових пазухах), що підсилюється при нахилу голови вперед;

• закладеність носу з однієї або обох сторін (залежно від виду гаймориту – односторонній чи двосторонній);

• набряклість обличчя;

• сльозоточивість, почервоніння очей;

• ускладненість дихання, що проявляється через сухість у роті.

Самопочуття пацієнта з гайморитом буває надзвичайно поганим, адже ломота в тілі та температура переноситься досить складно. Саме тому варто якомога швидше звернутися до отоларинголога, щоб уникнути ускладнень.

Діагностувати гайморит можна, спираючись на ряд лабораторних та інструментальних обстежень, але перша підозра на хворобу виникає ще на первинній консультації отоларинголога. Лікар оглядає пацієнта, збирає детальний анамнез та робить попереднє заключення стосовно характеру захворювання. Потім проводиться розгорнутий аналіз крові – він може вказати на наявність та масштаб запального процесу: С-реактивний білок і т. д. 

Для ідентифікації точного місця запалення та можливих ускладнень отоларинголог призначає рентгенологічне обстеження придаткових пазух носа. У складно диференційованих (тяжких) випадках призначається більш детальна діагностика – комп’ютерна томографія. Завдяки даному обстеженню можна визначити форму захворювання та його локалізацію.

Після встановленого діагнозу лікар призначає ряд медикаментозних засобів. Основа лікувальної схеми – це антибоітикотерапія. Групу антибактеріальних засобів лікар обирає, враховуючи дані отриманих аналізів та анамнез пацієнта. 

Окрім цього, призначаються судинозвужуючі та гормональні спреї. Їх основна функція – зняття набряку та звільнення дихальних ходів. З цією ж метою використовуються сольові розчини, що вимивають слиз та гнійні маси з носових проходів. 

Оскільки гайморит супроводжується значним підвищенням температури тіла, паралельно з іншими засобами призначаються жарознижувальні та протизапальні препарати. Вони добре знімають неприємні симптоми. Для профілактики наслідків прийому антибіотиків отоларинголог призначає пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишківника, що позитивно впливає на імунітет і підвищує опірність організму.

Гайморит – досить небезпечне захворювання. Саме тому при перших його проявах негайно звертайтеся до ЛОРа медичного центру «Оксфорд Медікал Хмельницький»! Позбавтеся ризику розвитку ускладнень – вчасно починайте лікування гаймориту!