Лікування плоскостопості

У людей, які постійно носять незручне взуття, часто розвиваються патології стопи. В той же час якоюсь мірою плоскостопість є в кожної людини, і за відсутності належного лікування або, принаймні, профілактичних заходів це захворювання впливає на інші відділи опорно-рухового апарату, зрештою призводячи до погіршення якості життя.

Плоскостопість – це хвороба стоп, що характеризується їх деформацією, сплощенням зводу стопи й погіршенням функцій. Воно має властивість прогресувати, а тому тут потрібен систематичний контроль.

У сучасній медицині виділяють три основні види плоскостопості:

1. Поперечна – стопа розширюється, внаслідок чого відбувається розподіл навантаження на кісткові основи усіх пальців.
2. Повздовжня – подовження стопи і збільшення її прогину через опущення внутрішньої частини.
3. Змішана (повздовжньо-поперечна) – присутні ознаки обох видів деформації стоп.

Захворювання може розвиватися внаслідок різних причин. Основним з них вважається носіння неправильного взуття (незручного або занадто вузького, невідповідного розміру), надмірне навантаження на ноги (недостатнє або надмірне), зайва вага, знижений тонус стоп і гомілок, а також генетична схильність. За статистикою, жінки страждають плоскостопістю в чотири рази частіше, ніж чоловіки.

Основними ознаками захворювання стає швидка втомлюваність ніг, розширення стопи, дискомфорт при використанні взуття з високими підборами, помітне стирання підошви на внутрішній стороні, поява набряклості в ногах, а також часті судоми в районі кісточок.

При несвоєчасному лікуванні й пізньому зверненні до лікаря з’являються наступні симптоми:

• дискомфорт в області стоп, колін, попереку, стегнах;
• деформація стоп і колінних суглобів;
• зміна осанки й ходи (похитування при ходьбі);
• втрата рівноваги при нахилах і присіданні;
• прискорення зносу суглобів рухового апарату;
• погіршення працездатності чи її повне обмеження.

Існує 4 стадії плоскостопості:

1. Збільшення кутів біля кісткових основ першого і другого пальців складає від 10° до 12°, відхилення першого пальця – від 15° до 20°. З’являється втома в ногах навіть при невеликих навантаженнях, дотик до зводу стопи викликає біль.
2. Збільшення кутів до 15° і 30°. Дискомфорт і біль в області ступень і гомілок стає постійним, через це довгі прогулянки стають неможливими. Починається порушення осанки.
3. Збільшення кутів до 20° і 40°. Ускладняються рухи, стопи починають деформуватися, розвивається артроз і деформація хребта.
4. Збільшення кутів понад 20° і 40°. Через деформації стоп пересування стає неможливим.

При лікуванні плоскостопості основну увагу приділяють фізіопроцедурам і медикаментозним засобам, які допомагають усувати больові відчуття (нестероїдні протизапальні засоби та міорелаксанти). До списку призначень включають масажі, рефлексо- і мануальну терапію, фізіотерапію й лікувальну фізкультуру, завдяки яким організм починається самовідновлюватися й зміцнюватися, а причини деформації усуваються.

Фізіотерапевтичні процедури і вправи по лікувальній фізкультурі підбираються індивідуально, залежно від стадії хвороби й її проявів. Для відновлення первинної форми стопи і регулювання м’язового тонусу використовують супінатори, вони дозволяють знімати хворобливі відчуття.

Ортопедичне взуття допомагає усувати наявні деформації й запобігти розвитку інших ускладнень – завдяки правильній підтримці стопи, індивідуально підібраній підошві й міцному шнуруванню. Його використовують як в запущених стадіях плоскостопості, так і для профілактики його виникнення.

На 4 стадії деформації, коли консервативне лікування не дає жодних результатів, вдаються до хірургічних методів – артроерезу, завдяки якому в ділянку стопи встановлюється титановий імплант, що підтримує звід стопи. Після відновлення стопою природної форми імплант віддаляється.

Внаслідок плоскостопості (через нерівномірний розподіл навантаження) страждають не лише стопи, але й колінні, тазостегнові суглоби, а також поперековий відділ хребта. Саме тому для відвертання усіх супутніх захворювань, що ускладнюють життя, необхідно проходити систематичну діагностику, а у разі виявлення патології – починати своєчасне лікування.

Чим раніше ви почнете терапію, тим швидше позбавитеся проблеми!