Лікування фімозу у дітей

Фімоз – це стан, при якому головка члена не виходить назовні через зміни в будові крайньої плоті. Такий стан не завжди означає хворобу або патологічну аномалію. У новонароджених та малолітніх хлопчиків до шести років це абсолютно нормальне явище.

Розрізняють чотири стадії фімозу. Першій стадії притаманний біль під час ерекції та неповний вихід головки із крайньої плоті. У пацієнтів з другою стадією головка члена у стані спокою виходить важче, відчувається біль під час ерекції. При третій стадії головка члена взагалі не вивільняється із крайньої плоті та виникають труднощі при сечовипусканні. Четверта, остання стадія, означається сильною звуженістю крайньої плоті та болісним, проблематичним сечовипусканням.

Фімоз буває двох видів: вроджений та набутий. В першому випадку проблему не відносять до списку хвороб, а вважають анатомічною особливістю. З часом вона самостійно зникає.

Набутий фімоз може бути наслідком травми статевого члена, під час якої утворилися рубці на крайній плоті. Окрім цього, рубці можуть виникнути й через запальні процеси. Баланопостит, баланіт та генетична схильність також є прямими факторами ризику виникнення фімозу. Навіть недотримання правил особистої гігієни може спровокувати розвиток фімозу.

Симптоми звуження крайньої плоті легко помітити неозброєним оком. Перш за все, хворобу видає неможливість або складнощі з відкриттям головки статевого члена із крайньої плоті. Додатковими дискомфортними симптомами стає біль при сечовипусканні, можлива набряклість статевого члена або навіть його запалення. До того ж біля крайньої плоті часто збирається смегма – біло-жовтувата субстанція достатньо густої консистенції.

Варто відзначити, що деякі форми вродженого фімозу протікають без жодних дискомфортних симптомів, занепокоюючи батьків маленького пацієнта лише неможливістю вивільнити головку з крайньої плоті.

Дизурія, страх перед сечовипусканням, збільшення та запалення пахових лімфатичних вузлів також є симптомами фімозу.

Дитячий фімоз діагностується на прийомі дитячого лікаря-уролога. Оскільки проблема має досить яскраву клінічну картину, для її діагностування достатньо звичайної консультації. Для визначення можливих супутніх захворювань або запалень уролог іноді призначає бактеріологічний аналіз біоматеріалу та аналізи сечі.

Якщо при огляді та зборі анамнезу було запідозрено певне ускладнення від фімозу, спеціаліст може призначити УЗД сечостатевої системи.

Ураховуючи особливості саме дитячої урології, на консультації батьки пацієнта мають якомога детальніше описати всі скарги, які спостерігаються у дитини, періодичність появи больових відчуттів й тому подібне. Це допоможе фахівцю найточніше та найшвидше визначитися з формою та стадією фімозу й призначити найбільш доцільне лікування проблеми.

Вроджений фімоз не потребує ніякого лікування. Набута ж проблема може лікуватися декількома способами:

• хірургічне втручання – може проводитися трьома методами: розсічення крайньої плоті, пластика крайньої плоті або циркумцизія (обрізання);

• медикаментозне лікування – місцеве застосування мазей та гелей з кортикостероїдами для зняття набряклості та запалення;

• поетапне відкриття головки члена – має проводитися під наглядом лікаря, адже невміле відкриття може призвести тільки до погіршення стану.

Спосіб лікування та терміновість хірургічного втручання (при його необхідності) визначає дитячий уролог, спираючись на результати огляду та аналізів.

Симптоми фімозу не варто ігнорувати, адже він може спровокувати такі ускладнення, як цистит чи уретрит, порушення сечовипускання, баланит та баланопостит. До того ж у майбутньому через сильні больові відчуття, запущений фімоз може стати причиною серйозних проблем зі статевим життям в уже дорослого пацієнта.

Вчасно виявити проблему та ефективно її усунути допоможе уролог медичного центру «Оксфорд Медікал Хмельницький».